ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія
Звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі і глухі; вимова звуків, що позначаються буквами ґ\ г. Подовжені звуки.
Позначення звуків мовлення на письмі . Алфавіт. Співвідношення звуків і букв я, ю, є, ї, щ та буквосполучень дз, дзь, дж.
Склад. Наголос. Основні правила переносу.
Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова та позначення на письмі. Ненаголошені голосні е, й, о в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.
Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних звуків. Спрощення в групах приголосних. Основні випадки чергування у-в, і-й. Позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення йо, ьо.
Орфограма. Орфографічна помилка.
Правила вживання м'якого знака.
Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом.
Подвоєння букв на позначення подовжених м'яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.
Написання слів іншомовного походження.
Будова слова. Орфографія
Спільнокореневі слова та форми слова. Основа слова і закінчення змінних слів. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування о-а, е-і, е-й. Чергування о, е з і. Е-о після ж, ч, ш, й. Й, і після ж, ч, ш, едта г, к, ху коренях слів.
Найголовніші випадки чергування приголосних звуків.
Вимова та написання префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-; префікси пре-, при-, прі-.
Словотвір. Орфографія
Змінювання та творення слів. Основні способи словотворення в українській мові: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безсуфіксальний, складання слів або основ, перехід слів з однієї частини мови в іншу.
Зміни приголосних при творенні слів: іменників з суфіксом на -ин(а) від прикметників на -ський, -цький; іменників і прикметників, що мають буквосполучення -чн- (-шн-); зміни приголосних при творенні прикметників на -ський, -зький та іменників на -зтво, -цтво, -ство.
Сполучні о, е в складних словах. Написання разом і через дефіс слів з гов-. Дефіс у складних словах.
Творення та правопис складних і складноскорочених слів. Лексикологія. Фразеологія
Поняття про лексику.
Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова. Вживання багатозначних слів у прямому і переносному значеннях. Групи слів за значенням: синоніми, антоніми, омоніми.
Власне українські і запозичені слова.
Застарілі слова і неологізми.
Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова: діалекти, професійні слова і терміни.
Поняття про фразеологізми. Джерела українських фразеологізмів. Прислів'я, приказки і афоризми як різновиди фразеологізмів в ролі членів речення. Морфологія і орфографія
Поняття про самостійні та службові частини мови.
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Іменники назви істот і неістот. Загальні і власні назви. Велика буква і лапки у власних назвах. Рід іменників. Іменники спільного роду.
Число іменників. Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини.
Відмінки іменників. Кличний відмінок в українській мові. Типи відмін Іменників.
Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині.
Незмінювані іменники.
Способи творення іменників.
Правопис відмінкових закінчень іменників. Не з Іменниками. Правопис найуживаніших суфіксів. Букви е, й, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок-, -інн(я), -ив(о), -ев(о). Написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен та по батькові.
Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників.
Ступені порівняння прикметників, їх утворення.
Прикметники твердої і м'якої груп, їх відмінювання.
Способи творення прикметників. Найчастіше вживані суфікси.
Правопис відмінникових закінчень. Не з прикметниками. Правопис найуживаніших суфіксів прикметників. Букви ь, е в суфіксах на означення пестливості І неповноти ознаки (-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -уваг-, -юват-). Букви ь, є, о, й й прикметникових суфіксах -ськ-, -ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-, -/"-, -ичн-, а також у прикметниках на -зький, -цький.
Одна І дві букви ну прикметниках.
Написання складних прикметників разом і через дефіс. Написання прізвищ прикметникової форми.
Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові і збірні) та порядкові. Числівники прості й складні.
Відмінювання кількісних і порядкових числівників.
Правопис числівників. Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках. Роздільне написання складних числівників. Написання разом порядкових числівників з -тисячний.
Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди займенників.
Особові та зворотні займенники, їх відмінювання.
Питальні та відносні займенники, їх відмінювання.
Неозначені і заперечні займенники, їх утворення і відмінювання. Присвійні, вказівні, означні займенники, їх відмінювання.
Правопис займенників. Написання прийменників із займенниками окремо. Нв особових займенниках 3-ї особи після прийменників. Дефіс у неозначених займенниках. Ні в заперечних займенниках. Вживання займенників ви, вам у ввічливому значенні при звертанні до однієї особи, написання цих займенників з великої букви у шанобливому значенні.
Дієслово як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Неозначена форма (інфінітив).
Види дієслів (доконаний, недоконаний).
Часи дієслова. Минулий час (зміна дієслів у минулому часі). Теперішній і майбутній (відмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу).
Дієслова І і II дієвідмін.
Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий), їх творення.
Безособові дієслова.
Способи творення дієслів.
Особливі форми дієслова: дієприслівник, дієприкметник.
Правопис дієслів. Не з дієсловами. Правопис -ться, -шся в кінці дієслів. Букви е, и в особових закінченнях дієслів І і II дієвідмін. Буква ь у дієсловах наказового способу.
Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Активні й пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу.
Відмінювання дієприкметників.
Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).
Безособові дієслівні форми на -но, -то, їх вживання в усному і писемному мовленні.
Правопис голосних у закінченнях дієприкметників. Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників. Не з дієприкметниками. Ну дієприкметниках та нну прикметниках дієприкметникового походження.
Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки і синтаксична роль.
Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення.
Дієприслівниковий зворот. Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.
Правопис дієприслівників. Складні випадки вживання доконаного і недоконаного видів дієприслівника. Не з дієприслівниками.
Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Ступені порівняння прислівників.
Способи творення прислівників.
Правопис прислівників. Одна і дві букви у прислівниках. Не і "/з прислівниками.
та /в кінці прислівників. Дефіс у прислівниках. Написання прислівників разом І окремо.
Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв'язку в словосполученні.
Непохідні й похідні прийменники.
Правопис прийменників разом, окремо і через дефіс.
Особливості вживання прийменників з іменниками.
Сполучник як службова частина мови. Сполучник як засіб зв'язку у реченні.
Сполучники сурядності й підрядності, їх види.
Вживання сполучників у простому і складному реченнях.
Правопис сполучників разом і окремо.
Частка як службова частина мови.
Формотворчі, заперечні та модальні частки.
Написання часток бо, но, то, от, таки.
Не з різними частинами мови.
Вигук як частина мови.
Використання вигуків як засобу виразності в художніх творах.
Правопис вигуків. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках. Синтаксис. Пунктуація
Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова. Підрядний зв'язок слів у словосполученні (узгодження, керування, прилягання).
Просте речення. Підрядний та сурядний зв'язок слів у реченні. Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні. Окличні речення. Речення двоскладні й односкладні; прості й складні. Поширені й непоширені речення. Розділові знаки в кінці речення.
Підмет та присудок як головні члени речення. Способи вираження підмета. Простий присудок. Складний дієслівний присудок. Складний іменний присудок. Тире між підметом і присудком.
Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення . Узгоджені й неузгоджені означення. Прикладка як різновид означення. Додаток. Прямий і непрямий додаток. Обставина. Види обставин за значенням (способу дії, міри і ступеня, місця, часу, причини, мети). Порівняльний зворот. Написання поширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки. Виділення порівняльних зворотів комами.
Односкладні речення. Односкладні речення з головним членом у формі присудка: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові; безособові. Односкладні речення з головним членом у формі підмета: називні.
Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях.
Речення з однорідними членами речення. Однорідні члени речення, інтонація речень з однорідними членами. Узагальнююче слово при однорідних членах речення. Однорідні й неоднорідні означення. Однорідні члени речення із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком. Речення з кількома рядами однорідних членів. Кома між однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами.
Речення із звертаннями, вставними словами. Звертання непоширені й поширені. Вставні слова, сполучення слів, речення. Поділ вставних слів за значенням. Розділові знаки при звертанні та вставних словах.
Речення з відокремленими членами. Поняття про відокремлення другорядних членів речення. Відокремлені означення, прикладки", додатки, обставини. Відокремлені уточнюючі члени речення. Розділові знаки при відокремлених членах.
Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, з сурядним і підрядним зв'язком.
Складносурядне речення, його будова і засоби зв'язку в ньому. Сполучники та смислові зв'язки між простими реченнями в складносурядному. Інтонація і розділові знаки у складносурядному реченні.
Складнопідрядне речення , його будова і засоби зв'язку в ньому. Складнопідрядне речення із сполучниками і сполучними словами. Основні види підрядних речень: означальні, з'ясувальні, обставинні (місця, часу, способу дії, міри і ступеня, порівняльні, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові).
Синонімія складнопідрядних речень з простими реченнями і реченнями з прямою мовою. Складнопідрядні речення з кількома підрядними. Розділові знаки у складнопідрядному реченні.
Безсполучникове складне речення , особливості будови. Смислові відношення між простими реченнями (однорідні й неоднорідні). розділові знаки в безсполучниковому складному реченні та інтонація.
Складне речення з різними видами зв'язку. Складне речення з сурядним і підрядним зв'язком. Складне речення із сполучниковим зв'язком. Розділові знаки в ньому.
Пряма й непряма мова. Цитата. Діалог. Способи заміни прямої мови непрямою
Відомості про мовлення
Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Ситуація спілкування: адресати (той, хто говорить чи пише) і адреса мовлення, мета й умови спілкування, повідомлення (висловлення), його зміст і форма. Монологічне і діалогічне мовлення. Усне і писемне мовлення. Основні правила спілкування. Тема і основна думка висловлення. Різновиди мовленнєвої діяльності: говоріння, писання, читання, слухання. Основні вимоги до мовлення: змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність. Мовленнєві помилки і недоліки.
Етика спілкування й етикет.
Поняття про текст. Поділ тексту на абзаци. План готового тексту (простий і складний). Мовні засоби зв'язку речень у тексті (сполучники, прислівники, займенники, синоніми, спільнокореневі слова, повтори).
Поняття про стилі мовлення: розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий і публіцистичний. Сфери вживання кожного з них.
Поняття про типи мовлення: розповідь, опис, роздум. Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів і тварин, елементарного роздуму.