Logo
   
Про нас
  • Головна сторінка
  • Гостьова книга
  • Новини
  • Структура Порталу
  • Працевлаштування
    Пошук роботи
  • Вакансії
  • Розмістити резюме
  • Пошук роботи
  • Наша база
  •  
    Пошук персонала
  • Резюме
  • Розмістити вакансію
  •  
    Законодавство
  • Законодавчі акти
  • Поставити запитання
  • Форум
  •  
    Профдіагностика
  • Професійне тестування
  • Блок тестів
  • Словник професій
  • Професіограми
  • Рейтинг професій
  • Чат
  •  
    Інформація
  • Всеукраїнські конференції
  • Довідник навчальних закладів України
  • Каталог кадрових агенств
  • Центри зайнятості України
  • Інформація для батьків
  • Методичні рекомендації
  • Реєстр освітніх ресурсів
  • Корисні посилання









  • ©2000-2006
    Осадчий В.В., Сисоєва С.О.



    ПРОГРАМА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    На іспиті з української літератури вступник до вищого навчального закладу повинен виявити:
    1) знання основних етапів розвитку української літератури, найважливіших фактів літературного процесу;
    2) розуміння суспільної ролі художньої літератури;
    3) розуміння світового значення українського письменства;
    4) знання основних біографічних відомостей про письменників;
    5) розуміння ідейного багатства й високих художніх достоїнств української літератури;
    6) знання вказаних нижче творів української літератури, розуміння їх ідейно-тематичного спрямування, а також особливості жанрової специфіки, композиційно-сюжетної структури, образної системи, мови й стилю;
    7) розуміння суспільного, історичного й естетичного значення літературного твору у зв'язку з історичними й історико-літературними умовами епохи.
    З теорії літератури абітурієнт повинен знати:
    1) родові, видові та жанрові особливості художньої літератури;
    2) тема, ідея, конфлікт, композиція, сюжет твору;
    3) літературний образ, портрет, літературний характер, літературний тип;
    4) індивідуальний стиль письменника;
    5) засоби творення комічного, гумор, іронія, сарказм, сатира, гротеск, бурлеск;
    6) епітет, метафора, порівняння, гіпербола, метонімія, антитеза, рефрен, алегорія;
    7) системи віршування, віршові розміри, рими, їх особливості. Абітурієнт повинен вміти:
    1) аналізувати твір з урахуванням його художньої, естетичної та ідейної цілісності та авторської позиції;
    2) створити індивідуальні, порівняльні, групові характеристики за вивченим твором (або кількома творами);
    3) зіставляти різні погляди в процесі полеміки, виявляти здатність доводити свої твердження, власну думку про твір.
    Усна народна творчість
    Народна лірика як вид усної народної творчості. Особливості виразного читання народної лірики.
    "Віє вітер на долину "(зображення болісних переживань роз'єднаного селянського роду, змушеного шукати заробіток в інших місцях); "Розлилися круті бережечки" (яскравий зразок численних козацьких пісень); "Із-за гори вітер віє" (спогад про часи гетьманщини, коли трудовому народові жилося привільно); "Вилітали орли з-за крутої гори" (типовий зразок рекрутських (солдатських) пісень); "Ой матінко-зірко..." (один із зразків наймитської пісні); "Ой ясне сонце високо сходить" (зразок чумацької лірики); "Ой та зажурились стрільці січові" (поетична пісня січових стрільців про їхню боротьбу за визволення України) та інші (на вибір абітурієнта).
    Історичні пісні як вид усної народної творчості. Художні особливості й значення історичних пісень.
    "Зажурилась Україна, бо нічим прожити " (заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель від нападів турецько-татарських орд); "Ой з-за гори, з-за крутої..." (відтворення художніх особливостей пісні, її глибокий ліризм); "Максим - козак Залізняк" (оспівування мужнього захисту інтересів уярмленого народу, стійкості у боротьбі з ворогами); "Пісня про Кармелюка" (Устим Кармелюк - історична особа, керівник боротьби покріпачених селян проти поміщиків; та Інші.
    Балади. Поняття про народну баладу як епічний жанр фольклору.
    "Козака несуть" (художнє відтворення історичного факту); "Бондарівна" (зображення історичної основи балади) та інші.
    Народні думи як вид усної народної творчості. Особливості їх побудови.
    "Хмельницький та Барабаш" (відтворення думки про те, що зрада "своїх" для народної справи страшніша за будь-якого зовнішнього ворога); "Дума про Марусю Богуславку" (оспівування глибокої любові жінки-полонянки до рідного краю, туга за ним, вболівання за ув'язнених співвітчизників і вірність своєму чоловікові - султану). Література Київської Русі
    Література Київської Русі - перший період давньоукраїнської літератури.
    "Повість минулих літ" (історична і літературна пам'ятка Київської Русі. Звеличення мудрості й патріотизму людей. Міжусобиць, утвердження думки про неминуче покарання зла. Звеличення книжників Київської Русі); "Галицько-волинський літопис" (зображення прагнення хана Батия підкорити слов'янські землі; стійкість і мужність князя Данила в обставинах смертельної небезпеки); "Слово о полку Ігоревім" (історична основа "Слова...". Прогресивне значення "Слова..." як твору, що закликав до єдності князівств і спільної оборони батьківщини проти навали загарбників-половців).
    Давня література
    "Козацькі літописи". Визвольна війна 1648-1654 рр. Загальна характеристика козацьких літописів, їх автори: "Історія Руси", "Хмельницький, Барабаш і рескрипт короля", "Прокламація гетьмана Мазепи" (відтворення воєнного союзу України з Росією; політичні обставини в Україні після смерті Б.Хмельницького; боротьба різних груп старшинства за гетьманську булаву).
    "Літопис самовидця" (найвизначніша пам'ятка української політичної думки. Розповідь про "чорну раду", яка відбулася у Ніжині. Історичне значення літопису).
    Іван Вишенський - видатний полеміст-сатирик давньої української літератури, культурний і громадський діяч.
    "Послання до єпископів" (пристрасне викриття злодіянь проти народу, священництва, розбещеності панства, єзуїтів, католицького та уніатського духовенства).
    Г.Сковорода - видатний український письменник і філософ, перший український байкар.
    "Алфавит, или Букварь мира" (утвердження у філософському трактаті ідеї "сродної праці"); "Всякому городу нрав й права" (сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління); "Пчела й Шершень" (осуд неробства та паразитизму); "De Libertate" (утвердження свободи як найвищої суспільної цінності. Вияв громадської мужності поета в період посилення кріпацтва). Література кінця XVIII - початку XX століття
    Традиції і новаторство в літературному житті епохи.
    І.П.Котляревський -основоположник нової української літератури. Котляревський і тогочасний театр.
    "Енеїда" (перший твір нової української літератури. Сатиричне змалювання панів, чиновників, козацької старшини. Протиставлення здорової моралі трудового народу звироднілості, егоїзму привілейованих класів. Народна основа гумору та сатири); "Наталка Полтавка" (зображення поетичного образу дівчини з народу. Засудження лицемірства, крутійства, хижацтва сільської верхівки). -
    Г.Ф.Квітка-Основ'яненко - перший прозаїк нової української літератури.
    "Маруся" (найпопулярніший твір сентиментально-реалістичного характеру. Відображення душевного багатства сільських трудівників); "Конотопська відьма" (змалювання гострої сатири на козацько-старшинський устрій у період його занепаду. Поєднання реалістичного й фантастичного); "Сердешна Оксана" (реалістична розробка теми соціально-моральних відносин між паном і дівчиною-селянкою. Поетизація людей хліборобської праці). Твори на вибір абітурієнта.
    М.Шашкевич - представник української романтичної поезії.
    "Слово до читателів руського язика", "Руська мова", "Веснівка", "О.Наливайку", "Хмельницького обступлення Лобова " та інші (відтворення в поезії мотивів любові до рідної мови, романтичне уславлення часів козаччини). Твори на вибір абітурієнта.
    Т.Г.Шевченко - основоположник нової української літературної мови, критичного реалізму в українській літературі. Видатний художник.
    "Причинна" (віршовий розповідний твір трагічного змісту. Фольклорна основа тво-РУ); "Думи мої, думи" (усвідомлення Т.Шевченком завдань поета); "Катерина" (зображення проблеми соціальної нерівності і трагічної долі селянки в тогочасному суспільстві); "Гайдамаки" (найвидатніший твір поета на історичну тему. Актуальність теми селянської революції, спрямованість поеми на розв'язання тогочасних суспільно-літературних завдань); "Гамалія" (протиставлення славного минулого сучасному рабському становищу народу); "Сон (У всякого своя доля) (викриття самодержавно-кріпосницького гноблення. Заклик до боротьби); "Заповіт" (палкий заклик поета до визволення народу з-під колоніального гніту); "Кавказ" (викриття колонізаторської політики Росії, соціального й національного гноблення народів); "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм... " (викриття панського "народолюбства", схиляння перед іноземщиною, осудження національного нігілізму); "Наймичка" (зображення образу знедоленої жінки, розкриття її трагічної долі, материнських почуттів); "Я не нездужаю нівроку" (сатиричне викриття ганебної ролі панства в поневоленні України); "Мені однаково" (вияв незалежності, громадянської мужності поета); "Ісаія. Глава 35" (мрія поета про щасливе майбутнє рідного краю); "Садок вишневий коло хати" (оспівування краси рідного краю); "І Архімед, і Галілей" (зображення ролі митця в історичному процесі); драма "Назар Стодоля" (показ соціальних суперечностей між старшинською верхівкою та низовим козацтвом).
    Марко Вовчок - видатна українська письменниця.
    "Інститутка" (перша реалістична повість в українській літературі. Показ різкого соціального контрасту між мораллю трудівників і гнобителів); "Народні оповідання" (проникнення в соціальну психологію селянства, в обставини соціального буття народу, розкриття трагічної долі кріпосної селянки).
    П.О.Куліш - основоположник першого історичного роману в українській літературі.
    "Чорна Рада" (перший історичний роман в українській літературі. Історична основа роману, художнє осмислення історичного минулого).
    Л.Глібов - найвизначніший майстер української реалістичної байки.
    "Журба" (передача людських почуттів у поезії, що стала улюбленою народною піснею). Байки: "Мірошник", "Вовк та Ягня", "Шелестуни", "Цуцик", "Мальований Стовп", "Муха і Бджола" (осуд в байках несправедливості кріпосницького суспільства, висміювання антинародного характеру земства, несправедливого суду, зажерливості та хабарництва чиновників). Байки на вибір абітурієнта.
    І.С.Нечуй-Левицький - видатний український письменник, співець душі народної.
    "Микола Джеря" (соціально-побутова повість-хроніка. Зображення еволюції образу народного правдошукача в українській літературі; утвердження особистістю почуття власної гідності); "Кайдашева сім'я" (зразок реалістичної соціально-побутової повісті; показ суспільних процесів в тогочасному селі, розпаду патріархальних норм родинного життя під тиском пореформенних обставин).
    Панас Мирний -талановитий дослідник внутрішнього світу людини, її психології.
    "Хіба ревуть воли, як ясла повні? " (відтворення пошуків соціальних і духовних ідеалів людиною з народу в пореформену епоху. Зображення проблеми вибору людиною власного життєвого шляху і морального зламу особистості в умовах суперечності інтересів народних мас і суспільства).
    І.К.Карпенко-Карий - найвизначніший драматург української літератури XIX ст.; творець новочасного українського театру.
    "Хазяїн" (соціально-сатирична комедія нового типу, зображення в ній гострої сатири на стяжателів, експлуататорів, міщан. Показ назрівання соціальних конфліктів).
    І.Я.Франко -видатний громадський і культурний діяч, письменник, критик, літературознавець, учений.
    "Гімн" (один з найкращих творів революційно-патріотичної лірики в українській літературі. Зображення образу вічного революціонера як втілення могутності, нездоланності трудового народу); "Каменярі" (показ вияву мужності й стійкості борців за визволення трудового народу); "Гріє сонечко" (звертання поетом до передових кіл суспільства із закликом до боротьби проти соціальне несправедливого ладу); "Гримить" (відтворення передчуттів революційної боротьби, яка принесе людині радість нового життя); "Червона калино, чого в лузі гнешся?" (поетичне вираження прагнень до кращого життя); "Чого являєшся мені у сні?" (художнє відтворення почуття великої любові, болючих переживань, викликаних неподіленим коханням); "Декадент" (зображення ролі поета й поезії в житті суспільства); "Ой ти, дівчино, з горіха зерня " (особливості поетичного стилю поета у відтворенні чистих і ніжних взаємин); "Борислав сміється" (перший в українській літературі соціальний роман про робітничий рух. Показ нового типу робітника-організатора); "Мойсей" (притчево-алегоричне осмислення історичної долі українського народу, трагічних шляхів його духовного розвитку і провіщення його майбутньої долі); "Іван Вишенський" (відтворення у творі національної ідеї та питання аскетизму).
    Б.Грінченко - видатний прозаїк, поет, вчений, педагог, видавець.
    "Дзвоник", "Каторжна" (психологічні оповідання про розкриття душевної драми "маленької" людини) або інші (на вибір абітурієнта).
    П.А.Грабовський - видатний український поет, перекладач.
    "Я не співець чудовної природи" (заперечення концепції "чистого мистецтва", утвердження в поезії соціальне активної позиції поета); "До Русі-України" (поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі); "До українців" (заклик до боротьби за спільну мету - відродження рідного краю); "Орли" (висміювання співвітчизників, які відцуралися від рідного народу й материнської мови); "Дітям" (заповіт українським дітям жити в мирі й дружбі, любити рідний край); "Трудівниця" (возвеличення у вірші тієї частини інтелігенції, яка присвятила своє життя безкорисливому служінню народу); "До Н.К.С." (поетичне вираження щирої поваги, любові, ніжності до друга по боротьбі); "Не раз ми ходили в дорогу" та інші.
    М.Коцюбинський - видатний український письменник дореволюційного часу.
    "Fata morgana" (відтворення соціальних настроїв селянства напередодні та під час революції 1905 р. Зображення нездійсненності прагнень селянства. Реальна основа повісті); "Intermezzo" (лірико-психологічна поема в прозі, утвердження в ній суспільної сутності людини, її громадського обов'язку).
    Леся Українка - видатна українська поетеса, драматург, прозаїк, перекладач.
    "Досвітні вогні" (революційні мотиви поезії); "Contra spem spero" (єдність особистого і громадського, зображення прагнень людини до повноцінного діяльного життя); "Стояла я і слухала весну" (показ у поезії єдності природи і людини); "І все-таки до тебе думка лине" (заперечення пасивного співчуття стражданням народу, заклик до активної боротьби); "Слово, чому ти не твердая криця " (утвердження образу слова як зброї у боротьбі за кращу долю); "Напис в руїні" (викриття самодержавної, тиранічної влади царизму, уславлення творчого генія народу); "Давня казка" (показ ролі поета і поезії в суспільстві. Тема служіння поета визвольній боротьбі, народу); "Лісова пісня" (відтворення проблеми боротьби за вільне, красиве, духовно багате життя людини проти дрібновласницької захланності, бездуховності); "Бояриня" (художнє зображення на тлі сімейного життя козацької старшини та російського боярства складних і суперечливих подій в Україні та Росії).
    В.Стефаник - письменник-новатор, один з найвизначніших реформаторів української прози.
    "Новина" (шедевр світової новелістики, показ трагічного становища спролетаризованого селянства Західної України); "Камінний хрест" (зображення трагедії переселення галицьких селян до Канади, символічне узагальнення високих моральних принципів селянства).
    А.Ю.Тесленко - видатний український письменник, драматург.
    "Страчене життя" (зображення краху ліберально-просвітительських цінностей, прагнень до повноцінності життя).
    О.Ю.Кобилянська - реформатор прози, активна учасниця загальноукраїнського літературного процесу.
    "Земля" (соціально-психологічна повість про владу землі та вплив її на формування психології трудового народу) або "Людина" (критичне зображення міщанського світу, убогих духовних інтересів його представників, пошук методів боротьби за соціальне й духовне розкріпачення жінки-трудівниці).
    В.К.Винниченко - прозаїк і драматург, визначний майстер художнього слова в українській літературі початку XX ст.
    "Федько-халамидник" (розкриття цілісного душевного світу бідняцького хлопчика і дворушницької поведінки господарського синка) або "Солдатики!" (зображення страшної картини голодного існування селянської бідноти, нещадної експлуатації та показ солідаризації солдат з повсталим селянством).
    Література XX століття
    Олександр Олесь - відомий український поет. Один із основоположників модернізму в українській літературі.
    "О слово рідне, орле скутий..." (відображення в поезії передчуття приходу революційних змін, національного відродження); "З журбою радість обнялась" (зображення ностальгічних мотивів туги за батьківщиною); "Айстри" (відтворення нерозривного зв'язку суспільного й особистого, символічне уподібнення людини і природи) та інші (на вибір абітурієнта П.Г.Тичина - видатний український поет.
    "Ви знаєте, як липа шелестить", "Я не сказав тобі лиш слово", "Коли в твої очі дивлюся", "Десь на дні мого серця", "р панно Інно, панно Інно..." (оспівування у віршах глибини, щирості, чистоти почуттів, закоханості, вірності, сердечної ніжності); "Арфами, арфами" (гімн весні, відтворення гармонії барв та звуків у природі); "Скорбна мати" (розповідь про Матір-Украіну в тяжкі часи, тривога за її майбутнє); "Золотий гомін" (зображення проблеми національного відродження українського народу); "Я утверждаюсь" (один з кращих віршів періоду Другої світової війни, заклик до воїнів бути нещадними з ворогами); "Пам'яті тридцяти"; "Ой не крийся, природо" та інші.
    М.Т.Рильський - видатний український поет, перекладач.
    "Поле чорніє. Проходять хмари", "На білу гречку впали роси", "Яблука доспіли..." (зображення естетичної довершеності лірики поета, глибоких переживань, тонкий показ краси в природі і людині); "Україні", "Слово про рідну матір" (поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі); "Троянди й виноград" (зображення повноти людського щастя в єдності творчої праці й краси); "Рідна мова" (художнє піднесення рідної мови, возвеличення її); "Шопен" (показ естетичного й виховного значення музичного мистецтва в житті людини).
    В.М.Сосюра - визначний поет-лірик.
    "Так ніхто не кохав", "Білі акації будуть цвісти", "Коли потяг у даль загуркоче" (оспівування чистоти й чарівності почуттів, ніжності, навіяних коханням); "Любіть Україну" (утвердження думки про те, що любов до рідного краю є однією з невід'ємних частин духовності людини. Поетичний образ України); "Я знаю силу слова" (оспівування ролі поета й значення поезії в суспільстві); роман у віршах "Мазепа" (показ "страшної трагедії Мазепи" як трагедії всієї нації, вираження полум'яної любові автора до страждаючого рідного народу й лютої ненависті до її гнобителів).
    М.Г.Хвильовий - перший прозаїк радянської літератури.
    "Я (Романтика)" (розвінчання романтики більшовицької революції та кривавої громадянської війни, показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічне лжевчення - марксизм-ленінізм); "Мати" (зображення суперечності між гуманістичними ідеалами й жорстокою дійсністю громадянської війни) або "Кіт у чоботях" (констатація безперечного факту морального переродження, бюрократизації компартійців, які одержали необмежену владу над людьми, що довела до розгулу сталінських репресій).
    Ю.І.Яновський - відомий український письменник.
    "вершники" (показ романтичної віри у справедливість революційних ідеалів, осуд жорстокості та безглуздя братовбивчої війни).
    У.Самчук - видатний письменник української літератури.
    "Марія" (перший в українській літературі твір про трагічну долю України в роки першої світової війни та революції, про насильницьку колективізацію, страждання українських селян, про нещадне винищення трудівників землі ("куркулів"), страшний голодомор 1933 р.).
    І.Багряний - український поет, прозаїк.
    "Тигролови" (символічне зображення духовної переваги людини над більшовизмом, утвердження думки про те, що в будь-яких обставинах кожний, найперше, має бути людиною).
    В.Барка - визначний український письменник.
    "Жовтий князь" (один з найпомітніших творів української прози XX ст. Художнє відтворення нечуваного в історії людства голодомору 1933 року як найстрашнішої трагедії українського народу).
    М.Зеров: аналіз твору на вибір абітурієнта.
    Остап Вишня - один із зачинателів і творців гумористики нової якості в українській літературі.
    "Чухраїнці" (гостре висміювання потворних й небезпечних тенденцій української провінційщини); "Моя автобіографія" (гумористична розповідь письменника про життєвий шлях); "Усипка, утечка, усушка й утруска" (спрямування жала сатири проти розкрадачів державного майна, створеного працею чесних трудівників); "Зенітка" (зображення мужності й нескореності народу в роки війни, його віри в перемогу над фашизмом) та інші твори (на вибір абітурієнта).
    І.А.Кочерга - видатний український драматург.
    "Свіччине весілля" (драматична поема про боротьбу ремісничих за волю, за право світити світло, за людську гідність); "Ярослав Мудрий" (художнє втілення ідеї незламності народного руху, любові й відданості своїй вітчизні).
    М.Г.Куліш - відомий український драматург-новатор.
    "97" (народна драма з життя селянства. Трагічні обставини голоду початку 20-х років і подолання їх); "Мина Мазайло" (викриття міщанського пристосуванства, зречення рідної мови, культури, висміювання бездуховності).
    А.С.Малишко - співець напруженої, складної, суперечливої в усіх сферах життя епохи - середини XX ст.
    "Важкі вітри не випили роси" (відтворення єдності поезії та праці, поета і народу); "Пісня про рушник" (поетизація материнської відданості, величі й краси, щирості й душевної щедрості).
    О.П.Довженко - видатний український кінодраматург.
    "Зачарована Десна" (автобіографічний твір про джерела становлення особистості письменника та його таланту, поетичне відображення духовного багатства трудівників); "Україна в огні" (засудження більшовицької концепції класової боротьби, яка породила репресії, страх людей, недовіру один до одного, моральне спустошення душі, догматизм і бездуховність); "Щоденник" (документ доби, свідчення про потворну природу тоталітаризму, трагічну долю нашого народу, України та її видатних синів).
    О.Гончар - відомий письменник в українській та світовій літературах.
    "Собор" (Собор як символ духовної краси людини, роздуми про добро і зло, потребу берегти духовні, історичні, мистецькі здобутки минулого); "Тронка" (художня інтерпретація процесів демократизації суспільства, пошуки нових морально-етичних орієнтирів).
    М.П.Стельмах - творець самобутньої ліро-епічної прози.
    "Правда і кривда" (втілення ідеї безсмертя народу і торжества правди, утвердження високогуманних взаємин між людьми); "Щедрий вечір" (автобіографічний твір про селян незалежників. Показ дитинства, що припало на роки революції та громадянської війни).
    О.Ф.Коломієць - видатний український драматург.
    "Дикий Ангел" (зображення єдності особистого і громадського, відповідальності кожної людини за свою працю, поведінку, спосіб життя перед майбутніми поколіннями).
    В.Симоненко - неперевершений майстер художнього слова.
    "Дід умер" (зображення людей праці, роздуми про їхню роль у суспільстві); "Де зараз ви, кати мого народу?" (віра поета в невмирущість українськогр народу, осуд завойовників України); "Лебеді материнства" (єдність образів матері та батьківщини); "Є в коханні і будні, і свята" (поетичне розкриття складності й суперечності інтимних почуттів людини); "Задивлюсь у твої зіниці" та інші (на вибір абітурієнта).
    Григір Тютюнник - видатний український письменник XX ст.
    "Вогник далеко в степу" (зображення в творі життя учнів ремісничого училища, постійного і незворотного процесу пізнання, зростання і самоутвердження людини); "Три зозулі з поклоном" (новела про щиру і віддану любов, людську чесність і порядність).
    Д.В.Павличко - поет, перекладач, знавець світового й вітчизняного письменства.
    "О рідне слово, хто без тебе я " (поетичне вираження глибокої любові до рідної мови, без якої немає народу); "Два кольори" (філософізм, глибина роздумів над сутністю людського життя); "Я стужився, мила, за тобою" (відтворення сили почуття кохання, лицарського ставлення до жінки) та інші (на вибір абітурієнта).
    Л.В.Костенко - рідкісний майстер у володінні словом.
    "Маруся Чурай" (зображення проблеми митця і народу, ролі мистецтва в житті й боротьбі за національне визволення); вірші на вибір абітурієнта.
    В.С.Стус - один з найвизначніших українських поетів XX ст.
    "Як добре те, що смерті не боюсь я..." (відтворення твердої віри в перемогу справедливості, в майбутнє України); "На колимськім морозі калина" (відстоювання у вірші національної ідеї, осуд тоталітарної системи); "У порожній кімнаті" (туга поета за Україною, за коханою дружиною, сином, рідними) та інші (на вибір абітурієнта).
    І.Ф.Драч - знаний у світі український поет, кінодраматург, есеїст.
    "Балада про соняшник" (зображення за допомогою алегоричних образів ролі поета і поезії в суспільстві); "Чорнобильська мадонна" (сповненість поеми пекучим болем, гіркими роздумами, турботою про майбутнє людства, зображення природи як середовища, гнівний осуд винуватців аварії).




     
    Последние Новости