Кабінет Міністрів України;  Постанова  вiд 27.01.1994  № 48
Документ 48-94-п, редакцiя вiд 27.01.1994


                           
Герб України
                    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                         П О С Т А Н О В А
                    від 27 січня 1994 р. N 48
                               Київ

                  Про Концепцію державної системи
                 професійної орієнтації населення


     З метою визначення головних  напрямів  державної  політики  в
сфері    професійної    орієнтації,    забезпечення        єдиного
науково-методичного  підходу  до   її    реалізації,    досягнення
ефективної зайнятості всіх верств населення та виконання Державної
програми  зайнятості  населення  на  1993  рік  Кабінет  Міністрів
України  п о с т а н о в л я є:

     1.  Схвалити  Концепцію   державної    системи    професійної
орієнтації населення (додається).

     2.  Міністерству  праці,  Міністерству  освіти,  Міністерству
соціального  захисту  населення,  Міністерству  охорони  здоров'я,
Міністерству у справах молоді і  спорту,  Міністерству  економіки,
Міністерству   фінансів,    Міністерству    юстиції    разом    із
заінтересованими міністерствами та  відомствами,  Радою  Міністрів
Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською  міськими
державними адміністраціями та за участю  Академії  наук,  Академії
педагогічних наук і Академії медичних наук до 1 березня 1994  року
внести  до  Кабінету  Міністрів  України  пропозиції  щодо  етапів
реалізації цієї Концепції, термінів підготовки законодавчих  актів
і нормативних документів із зазначенням виконавців.


       Виконуючий обов'язки
     Прем'єр-міністра України                      Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ

             Міністр
     Кабінету Міністрів України                    І. ДОЦЕНКО

     Інд.26

                                          СХВАЛЕНА
                             постановою Кабінету Міністрів України
                             від  27  січня  1994 р. N 48

                            КОНЦЕПЦІЯ
                   державної системи професійної
                       орієнтації населення

     Розроблення цілісної системи професійної  орієнтації  набуває
особливого значення в умовах переходу до ринкової економіки,  коли
інтенсифікується процес вівільнення робочої  сили  і  підвищуються
якісні вимоги до кваліфікації працівників. Саме  потребою  активно
регулювати ринок праці та розвивати соціальну ініціативу населення
визначаються  основні  положення  Концепції.   Роль    професійної
орієнтації  у  формуванні    ефективної    зайнятості    населення
зумовлюється й тим, що науково обгрунтований і усвідомлений  вибір
громадянами професії створює передумови для отримання максимальних
результатів від трудової діяльності. Професійна орієнтація  сприяє
також раціональній структурній перебудові народного господарства з
урахуванням  реальної  потреби  в  професіях  (спеціальностях),  є
засобом  запобігання  стресовій  поведінці  людей,  яким  загрожує
безробіття.
     За даними наукових досліджень професійна  орієнтація  впливає
на збільшення продуктивності праці (залежно від  галузі  на  10-30
відсотків), скорочення  плинності  кадрів  (на  20-25  відсотків),
зниження  аварійності  та  травматизму  (на   35-45    відсотків),
продовження періоду працездатності  (на  8-10  відсотків),  сприяє
зниженню відчислення учнів з професійних навчальних закладів у 3-4
рази.
     В  основу  розробки  Концепції  покладено  положення  Кодексу
законів про  працю  України  (  322-08  ),  законів  України  "Про
зайнятість населення" ( 803-12 ), "Про освіту" ( 1060-12  ),  "Про
сприяння  соціальному  становленню  та розвитку молоді в  Україні"  
(  2998-12),  "Про  охорону  праці"  (  2694-12  ),  "Про   основи
соціальної захищеності інвалідів в  Україні"  (  875-12  ),  Основ
законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 ),  положення
конвенцій та рекомендацій Міжнародної  організації  праці,  деяких
інших  документів,  а  також  практичний  досвід  цієї  роботи   в
розвинутих країнах світу.

               1. Сутність, мета й основні принципи
                      професійної орієнтації

     Професійна орієнтація - це  комплексна  науково  обгрунтована
система  форм,  методів  та  засобів  впливу  на  особу  з   метою
оптимізації її професійного самовизначення  на  основі  врахування
особистісних характеристик кожного  індивідуума  та  потреб  ринку
праці.  Вона  спрямована  на  досягнення    збалансованості    між
професійними  інтересами  і  можливостями  людини  та    потребами
суспільства в конкретних видах професійної діяльності.
     Професійна орієнтація є соціально-економічною  категорією  за
походженням,  сутністю  й  показниками  оцінки  ефективності.   За
методами    вирішення    професійна    орієнтація      -        це
соціально-економічна, медико-фізіологічна та психолого-педагогічна
проблема.  Профорієнтаційна   робота    сприяє    цілеспрямованому
розвиткові  здібностей  і   талантів    людини,    зростанню    її
професіоналізму, працездатності, збереженню  здоров'я  і  виступає
одним  з  найважливіших  елементів  державної  політики  в   сфері
соціального захисту та зайнятості населення.
     Професійна  орієнтація  забезпечує  ефективне    використання
трудового потенціалу особи, сприяє  підвищенню  її  соціальної  та
професійної  мобільності,  відіграє  значну  роль  у  профілактиці
вимушеного безробіття. Профорієнтаційні  заходи  стимулюють  пошук
людиною    найефективніших    засобів      підвищення        свого
професійно-кваліфікаційного рівня, розвиток  соціально-економічної
ініціативи, інтелектуальної та трудової незалежності.
     Головною  метою  профорієнтаційної    роботи    є    сприяння
специфічними методами посиленню конкурентоспроможності  працівника
на ринку праці та досягнення ефективної зайнятості населення.
     Професійна  орієнтація  включає  такі  елементи:   професійна
інформація,   професійна    консультація,    професійний    добір,
професійний відбір та професійна адаптація.
     Професійна інформація - система заходів  щодо  накопичення  і
розповсюдження  відомостей  про  зміст  і  перспективи    сучасних
професій та вимоги, що висуваються до особи, яка бажає їх  набути,
форми  й  умови  оволодіння  різними  спеціальностями,  можливості
професійно-кваліфікаційного  зростання,  стан  та  потреби   ринку
праці, формування  професійних  інтересів,  намірів  та  мотивацій
особи.
     Професійна  консультація  -  науково  організована    система
взаємодії  психолога-профконсультанта  та  особи,   що    потребує
допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності, на основі
вивчення індивідуально-психологічних  характеристик,  особливостей
життєвих ситуацій, професійних інтересів, нахилів, стану  здоров'я
особи та з урахуванням потреб ринку праці.
     Професійний добір  -  система  профдіагностичного  обстеження
особи, спрямована  на  визначення  конкретних  професій,  найбільш
придатних для оволодіння нею.
     Професійний відбір -  система  профдіагностичного  обстеження
особи, спрямована на визначення ступеня її придатності до  окремих
видів професійної діяльності згідно з нормативними вимогами.
     Професійна адаптація - комплексна система заходів,  покликана
сприяти  процесу  пристосування  особи   до    психологічних    та
організаційно-технічних  особливостей  професійної  діяльності  на
виробництві, успішному професійному становленню працівника.
     Основними науково-методичними засобами, що використовуються у
професійній   орієнтації,    є    професіографія    (інформаційна,
діагностична,  коригуюча,  формуюча)  та  професійна   діагностика
(комплекс психологічних,  психофізіологічних,  медичних  та  інших
методів вивчення особи).
     Основним об'єктом профорієнтаційної діяльності є  зайняте  та
незайняте  населення,  у  тому  числі  молодь,   що    навчається,
вивільнювані працівники та особи з обмеженою працездатністю.
     В основу профорієнтаційної роботи покладено такі принципи:
     комплексний характер профорієнтаційних послуг;
     узгодження інтересів особи та суспільства через ринок праці;
     діяльнісний підхід до визначення професійної придатності;
     рівні  можливості    отримання    профорієнтаційних    послуг
громадянами України  та  громадянами  іноземних  держав,  з  якими
Україна має  відповідні  угоди,  незалежно  від  місця  роботи  чи
навчання, віку, статі, національності, релігійних переконань;
     доступність  професійної  та  іншої    інформації    стосовно
можливостей  вибору  чи  зміни  професії,    форм    навчання    і
працевлаштування;
     добровільність і безкоштовність  отримання  профорієнтаційних
послуг усіма групами населення на гарантованому державному рівні;
     конфіденційний   та    рекомендуючий    характер    висновків
профконсультацій   та    профдобору,    додержання    працівниками
профорієнтаційних служб норм професійної етики.

             2. Сучасний стан профорієнтаційної роботи

     Профорієнтаційна  робота   в    найбільш    повному    обсязі
здійснюється підрозділами державної служби зайнятості.  Окремі  її
елементи   застосовуються    в    дошкільних,    загальноосвітніх,
професійних та вищих навчальних закладах, системі  післядипломного
навчання та  військкоматах.  На  стадії  суспільного  усвідомлення
перебуває організація  професійної  орієнтації  осіб  з  обмеженою
працездатністю.
     В  дошкільних  навчально-виховних    закладах    здійснюється
попереднє вибіркове  інформування  малят  про  світ  професій,  їх
ігрове засвоєння.
     Профорієнтаційна робота в загальноосвітніх школах зводиться в
основному  до  предметно-навчальної  орієнтації.  Її    здійснюють
вчителі-предметники та класні керівники, а координацію - завідуючі
кабінетами  профорієнтації.  Проте  ця  робота  в  більшості  шкіл
провадиться формально.
     Розширення диференціації навчання, мережі  шкіл  і  класів  з
поглибленим  вивченням  предметів,  формування  мережі  навчальних
закладів  нового  типу    (ліцеїв,    гімназій,    коледжів)    та
навчально-виховних комплексів (НВК) створюють умови  для  розвитку
професійних інтересів і здібностей учнів. Проте при комплектуванні
класів з поглибленим вивченням дисциплін, профільованим  навчанням
недостатньо  враховуються  індивідуальні  особливості  учнів,   їх
відбір проводиться без належного психологічного обгрунтування.
     Дуже повільно створюються психологічні  служби  в  школах,  а
там,  де  вони  існують,  профорієнтаційній  роботі   приділяється
недостатня увага.
     У  школах,  міжшкільних    навчально-виробничих    комбінатах
останнім  часом  дає  себе   знати    тенденція    до    згортання
навчально-виробничої  бази  трудового,  професійного  навчання  та
професійної  орієнтації.  Підприємства  зменшують  свою   допомогу
навчальним закладам у її створенні.
     У  системі  професійної  освіти  здійснюється  перехід    від
практики профагітації до конкурсного відбору учнів. У вищій  школі
поширюється тестування абітурієнтів. Однак усе це  становить  лише
окремі  елементи  професійної  орієнтації,  тоді  як  цілісної  її
системи посьогодні не існує.
     Спільна робота щодо професійної орієнтації, яку повинні вести
соціальні служби для молоді, професійні та вищі навчальні  заклади
і  відповідні   підрозділи   державної   служби   зайнятості,   не
відповідає сучасним  вимогам  і  не  регламентується  відповідними
документами.
     Важливою  умовою  залучення  до  праці  осіб   з    обмеженою
працездатністю  є  організація  професійної  орієнтації  цих  груп
громадян у державній службі зайнятості, установах охорони здоров'я
та соціального захисту населення. Однак  внаслідок  організаційної
недосконалості існуючих структур і  через  відсутність  необхідних
джерел фінансування профорієнтаційну роботу з зазначеними  групами
населення досі не організовано на належному рівні.
     Найбільш повно основні  напрями  профорієнтаційної  роботи  з
незайнятим  та  зайнятим  населенням  регламентуються    державною
програмою  зайнятості  і  реалізуються  в  діяльності  відповідних
структурних підрозділів державної  служби  зайнятості.  У  системі
державної служби зайнятості створено  мережу  центрів  професійної
орієнтації населення та профконсультаційних пунктів (ПКП).
     Центри  професійної  орієнтації  і  ПКП  мають    у    своєму
розпорядженні певні інформаційно-методичні та матеріально-технічні
засоби, але їх кількість і діагностичні  можливості  недостатні  і
потребують методичної та процедурної уніфікації.  Профорієнтаційні
підрозділи не забезпечені необхідними виробничими приміщеннями, що
ускладнює  проведення  профконсультування  та    профдіагностичних
обстежень у повному обсязі. Існують також певні труднощі у  доборі
спеціалістів з відповідною базовою освітою і  практичним  досвідом
роботи. Потребує зміцнення і розвитку поліграфічна  база.  Усе  це
істотно звужує профорієнтаційну роботу  з  незайнятим  населенням,
вивільнюваними  працівниками    та    військовослужбовцями,    які
звільняються в запас у зв'язку із скороченням Збройних Сил  та  за
станом здоров'я.
     Результативність профорієнтаційної  роботи  знижується  також
через відсутність повної і своєчасної інформації про структурні та
професійно-кваліфікаційні    кадрові    зміни     в        галузях
народногосподарського комплексу. Більшість підприємств різних форм
власності взагалі ігнорують  профорієнтаційну  роботу  з  зайнятим
населенням.  Намітилась  тенденція   до    скорочення    кількості
підприємств, що мають служби соціального розвитку, обов'язком яких
була б ця робота. Усе це негативно впливає на соціально-економічну
ситуацію в Україні.

             3. Основні напрями формування та розвитку
                  системи професійної орієнтації

     Основними  напрямами  формування    та    розвитку    системи
професійної орієнтації населення є:
     формування        правових,            соціально-економічних,
інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фінансових  засад
розвитку державної  системи  професійної  орієнтації,  організація
науково-методичного    та    нормативного    забезпечення       її
функціонування;
     удосконалення структури управління системою профорієнтаційних
підрозділів на загальнодержавному і регіональних рівнях;
     комплексний підхід до роботи в сфері професійної  орієнтації,
посилення її соціально-економічної спрямованості;
     створення мережі недержавних установ і об'єднань, що  надають
профорієнтаційні послуги;
     підготовка,  перепідготовка  та    підвищення    кваліфікації
фахівців у сфері професійної орієнтації;
     оновлення форм і методів профорієнтаційної роботи, визначення
її нормативів і стандартів на рівні сучасних вимог;
     розробка пакету відповідних  нормативно-правових  документів,
необхідних для реалізації Концепції, та внесення  змін  до  чинних
законодавчих актів;
     організація міжнародного співробітництва в сфері  професійної
орієнтації з метою обміну досвідом роботи;
     створення,    розширення    та    удосконалення      існуючих
профорієнтаційних підрозділів в системі освіти, соціальних службах
для молоді, державній  службі  зайнятості,  на  виробництві  та  в
установах соціального захисту населення;
     підвищення   ефективності    праці    зайнятих    професійною
орієнтацією фахівців, запровадження дійових форм їх  матеріального
та морального заохочення.

                4. Організаційна структура системи
                   професійної орієнтації населення

     Організаційна  структура  системи   префесійної    орієнтації
покликана  забезпечити  свідомий  вибір  професій  для  всіх  груп
населення.
     Основну  роботу,  спрямовану   на    сприяння    професійному
самовизначенню дітей дошкільного віку,  підлітків  і  молоді,  яка
навчається, повинні  виконувати  соціально-психологічні  служби  в
системі освіти.
     До штату шкіл, міжшкільних  навчально-виробничих  комбінатів,
позашкільних, професійних і вищих  навчальних  закладів  має  бути
введено    посади    профконсультантів.     Їх        фінансування
здійснюватиметься за рахунок місцевих бюджетів, коштів громадських
і молодіжних фондів.
     В    апараті      Міносвіти,        відділах        (центрах)
соціально-психологічної  служби   на    місцях    слід    виділити
працівників, відповідальних за профорієнтаційну роботу з  молоддю,
що навчається.
     Профорієнтаційна  робота  з  допризовною   молоддю    повинна
проводитися військовими комісаріатами  та  організаціями  сприяння
Збройним Силам та іншим військовим формуванням України.
     Професійному інформуванню молоді, що має  певний  професійний
досвід або освіту, сприятимуть соціальні служби для молоді системи
Мінмолодьспорту та Фонду соціальної адаптації молоді.
     Медичні  аспекти   професійної    орієнтації    підростаючого
покоління, особливо підлітків з  тим  чи  іншим  видом  патології,
повинні вирішуватися лікарями районних, міських медичних закладів.
У МОЗ та  його  територіальних  органах  управління  повинні  бути
визначені працівники, відповідальні за цю ділянку роботи.
     Професійна орієнтація працівників, вивільнюваних у результаті
структурної перебудови  економіки,  і  незайнятого  населення  має
здійснюватися відповідними  консультаційними  пунктами  (бюро)  та
територіальними    центрами    професійної    орієнтації       при
організаційно-методичному    керівництві    Державного      центру
зайнятості.
     Профорієнтаційна робота з військовослужбовцями, звільненими в
запас у зв'язку із скороченням Збройних сил  та  станом  здоров'я,
повинна проводитися підрозділами військових комісаріатів.
     Професійну  орієнтацію  серед    зайнятого    населення    на
підприємствах різних  форм  власності  рекомендується  здійснювати
службам соціального розвитку та кадровим службам цих підприємств.
     Поряд з державною системою профорієнтації можуть створюватися
бюро та агентства,  у  тому  числі  комерційні,  які  надаватимуть
платні профорієнтаційні послуги громадянам і підприємствам.
     Проведення профорієнтаційної роботи серед  осіб  з  обмеженою
працездатністю має  бути  покладено  на  Мінсоцзахист  та  МОЗ,  у
системі яких  на  всіх  рівнях  управління  мають  бути  визначені
працівники, відповідальні за цю роботу.
     У  вищих  і  професійних  навчальних  закладах  повинна  бути
створена мережа спеціалізованих підрозділів  (збільшена  кількість
навчальних місць) для отримання професійної підготовки  інвалідами
з певними видами патології.
     На загальнодержавному рівні координацію організаційних питань
професійної  орієнтації  дорослого  населення  та    молоді,    що
навчається, мають здійснювати Мінпраці та Міносвіти.
     Координацію    досліджень    соціально-економічних    проблем
професійної  орієнтації  доцільно  покласти  на  Науково-дослідний
центр з проблем зайнятості населення та ринку праці Академії  наук
і Мінпраці, психолого-педагогічних аспектів професійної орієнтації
- на науково-дослідні інститути Академії педагогічних наук,  а  її
медичних аспектів - на Інститут медицини  праці  Академії  наук  і
Український науково-дослідний інститут охорони дітей та  підлітків
МОЗ.

                   5. Умови реалізації Концепції

     Для реалізації  цієї  Концепції  необхідні  належні  правові,
соціально-економічні, матеріально-технічні та фінансові умови.
     Для створення правових умов необхідно:
     внести відповідні зміни і доповнення до Кодексу  законів  про
працю  України  (  322-08  ),  законів  України  "Про   зайнятість
населення" ( 803-12 ), "Про освіту" (  1060-12  ),  "Про  сприяння
соціальному становленню та розвитку молоді в Україні"
( 2998-12  ),  "Про  основи  соціальної  захищеності  інвалідів  в
Україні" ( 875-12 ),  "Про  охорону  праці"  (  2694-12  ),  Основ
законодавства України про охорону здоров'я ( 2801-12 );
     ратифікувати   конвенції    та    рекомендації    Міжнародної
організації праці з питань професійної орієнтації населення;
     розробити положення про порядок проведення  профорієнтаційної
роботи  з  населенням,  про  територіальний   центр    професійної
орієнтації населення, про професійну орієнтацію осіб із  обмеженою
працездатністю, сформувати перелік професій і  спеціальностей,  що
вимагають  професійного  відбору,  розробити  норми  та  нормативи
чисельності профконсультантів у  центрах  професійної  орієнтації,
школах, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах тощо;
     внести    зміни    і    доповнення    до    положень      про
соціально-психологічну службу системи освіти, про соціальну службу
для молоді.
     Для створення соціально-економічних умов необхідно:
     включити  систему  професійної   орієнтації   як   невід'ємну
складову частину до господарського механізму  ринкової  економіки;
сформувати  її  відповідне   кадрове   забезпечення   за   рахунок
розширення        підготовки         психологів-профконсультантів,
психофізіологів, соціологів тощо;
     запровадити  у  професійних  та  вищих  навчальних   закладах
профвідбір  для  абітурієнтів,  які  обирають  спеціальності,   де
ставляться підвищені  вимоги  до  психофізіологічних  особливостей
працівника, та профконсультації - для інших спеціальностей;
     сформувати  належне  інформаційно-методичне   та    програмне
забезпечення (банк інформаційно-довідкових  матеріалів  загального
характеру про соціально-економічний стан та  перспективи  розвитку
регіонів, систему професійного навчання, поточні та   перспективні
потреби ринку праці, а  також  інформаційно-довідкових  матеріалів
професіографічного характеру -  довідників,  каталогів,  картотек,
профкарт, професіограм, психограм, даних про перспективи  розвитку
професій;  методичні  рекомендації  щодо   технології   проведення
профорієнтаційної роботи з  різними  групами  населення,  а  також
індивідуальних профконсультацій та профвідбору;  комплекс  методик
психологічного вивчення особистості, включаючи комп'ютерні  версії
профдіагностичного, особистісного тестування).
     Для  матеріально-технічного  забезпечення   профорієнтаційної
роботи в першу чергу необхідно:
     виділити відповідні виробничі  приміщення  згідно  з  діючими
нормами для  центрів  профорієнтації  та  інших  профорієнтаційних
підрозділів;
     оснастити їх електронно-обчислювальною,  аудіо-,  відео-   та
розмножувальною  технікою,  приладами  та  обладнанням,   засобами
зв'язку, транспортом, поліграфічною базою відповідно  до  напрямів
діяльності.


     Фінансове забезпечення реалізації Концепції передбачається за
рахунок коштів державного та місцевих бюджетів,  Фонду  соціальної
адаптації молоді, державного фонду сприяння зайнятості  населення,
фонду соціальної захищеності  інвалідів  (для  реалізації  заходів
щодо  профорієнтації  осіб  з  обмеженою  працездатністю),   інших
державних, молодіжних і громадських фондів, коштів підприємств  та
власних коштів громадян.


Сторiнка "Законодавство України" сайту Верховної Ради © 2004 [ друкувати ]